"The advocacy of racial and ethnic hatred, hate speech, which is aggravated by physical assaults..."
Може, комусь буде корисно: заява досить загальна, але представляє те, як бачить ситуацію в Україні, зокрема, із расизмом, спецпредставник ООН.

STATEMENT BY Mr. AMBEYI LIGABO, UNITED NATIONS SPECIAL RAPPORTEUR ON THE PROMOTION AND PROTECTION OF THE RIGHT TO FREEDOM OF OPINION AND EXPRESSION, AT THE END OF HIS VISIT TO UKRAINE

I would like to take this opportunity to thank the Government of Ukraine for inviting me to this country, in my capacity as the Special Rapporteur of the United Nations on the promotion and protection of the right to freedom of opinion and expression. I would also like to thank all national and international personalities, institutions, members of the media, journalists, trade unions and individuals with whom I met and had a comprehensive exchange of opinions and information. I pay special tribute to those journalists, victims of violence, with whom I met yesterday for their courage.

Since the collapse of Soviet Union in 1991, one of the most significant event in the history of Ukraine has been a struggle for economic and social development on one side, and significant steps towards consolidation of democracy on the other. Despite political instability, the country is slowly but steadily progressing on the road for a democratic system based on the Rule of Law, on the right to freedom of expression and good governance. It was also acknowlegded that since 2004, the overall situation of the exercize of the right to freedom of opinion and expression has improved.

Nonetheless, the current political situation, which is marked by a strong polarization of opinions, discrimination of foreigners residing in the country and migrants, and use of hate speech, do not contribute to the creation of an enabling environment for the full exercise of the right to freedom of opinion and expression.

This situation of uncertainty, compounded by uncompromising struggle for power amongst competing political parties has created considerable distress among ordinary citizens and, if not excized properly may eventually undermine democratic achievements so far made, particularly in the exercise of freedom of opinion and expression.

The advocacy of racial and ethnic hatred, hate speech, which is aggravated by beatings, physical assaults and murders perpetrated against foreigners and other immigrants constitutes an area which requires expeditious and coordinated action by different organs of the Ukrainian Government. The potential harm, whether psychological or physical, which results from this violence, heighten tensions and perpetuates stereotypes. It is of specific significance that even accredited diplomats and innocent foreign students have not been spared in this vicious and racially motivated violence.

With regard to the media, I met a number of journalists and other professionals who have been victims of violence by various organized gangs and other shady groups or people alleged to be linked to some state security organs. In this respect, there have been allegations of a training link between a Government Ministry and an identified inter-regional academic institution.

Furthermore, it was pointed out by my interlocutors that many journalists, especially from the regions, are under severe pressure and intimidation from local authorities while others are frequently harassed, arrested and framed on frivolous court charges.

I also noted that there is undue delay in the determination of cases of violence against journalists and many of the perpetrators have not been brought to justice.

However, I was pleased to note that authorities, institutions, media and individuals were willing to discuss openly issues related to violations of the right to freedom of opinion and expression. Nevertheless, all sides particularly the Government, need to make more concerterd efforts to protect and promote civil rights of all individuals residing in this country.

I also believe that polarization could be diminished and peaceful coexistence could be improved if the Union of journalists and the various institutional organs entrusted with the responsibility over all matters related to broadcasting and dissemination of information, are appointed or elected democratically and transparently. They should also be left to run independently without any political interference.

It was also pointed out to me that a segment of pratictioners in the media were not adequately trained, particularly on media ethics, privacy and the importance of respecting human rights. The most notable result of these deficiences is proliferation of unprofessional publications which are funded by obscure entities.

I urge the Government of Ukraine to follow-up with the proposed legislative reforms covering all aspects of the right to freedom of speech which, if adopted by the Parliament, will streamline various media acts in line with international standards.

I stand ready to provide concrete recommendations and give advice to the Government of Ukraine, media professionals, journalists, civil society organizations and individuals acting in good faith for the promotion and the protection of all human rights, especially the right to freedom of opinion and expression.

Finally, I wish to thank the United Nations Office in Ukraine for its valuable support and assistance.

Kyiv, 18 May 2007

------------------------------------------

Неофициальный перевод на русский

РЕЧЬ ГОСПОДИНА АМБЕИ ЛИГАБО, СПЕЦИАЛЬНОГО ДОКЛАДЧИКА ООН ПО ВОПРОСАМ ЗАЩИТЫ И РАСПРОСТРАНЕНИЯ ПРАВА НА СВОБОДУ МНЕНИЯ И ЕГО ВЫРАЖЕНИЯ, ПО ЗАВЕРШЕНИЮ ЕГО ВИЗИТА В УКРАИНУ

Пользуясь случаем, мне бы хотелось выразить свою благодарность правительству Украины за приглашение в эту страну в качестве Специального Докладчика ООН по вопросам защиты и распространения права на свободу мнения и его выражения. Также хотелось бы поблагодарить всех лиц и организации, как национального так и международного уровня, представителей СМИ, журналистов, профсоюзы и людей, с которыми я встречался и всесторонне обменивался мнениями и информацией. Выражаю своё особое уважение тем журналистам, жертвам насилия, за их мужество, с которыми я имел честь встретиться вчера.

После развала Советского Союза в 1991 году, одним из самых значительнейших событий для Украины, с одной стороны, стала её борьба за економическое и социальное развитие, и серьёзные шаги в укреплении демократии, с другой.

Несмотря на политическую нестабильность, страна медленно, но неуклонно прогрессирует на пути становления демократической системы, основанной на верховенстве права, свободе слова и улучшенном управлении. Ещё в 2004 году было общепризнано, что, в целом, ситуация с использованием права на свободу мнения и его выражения улучшилась.

Однако, нынешняя политическая ситуация в Украине, для которой характерна сильная поляризация мнений, дискриминация проживающих в стране иностранцев и мигрантов, с использованием лексики ненависти, не способствует созданию благоприятной обстановки с полным использованием права на свободу мнения и его выражения.

Такая ситуация неопределённости, наряду с бескомпромиссной борьбой политических партий за власть, вызвала недовольство у обычных граждан, и если её не урегулировать надлежащим образом, она может, в конечном счёте, подорвать демократические достижения, особенно касающиеся свободы мнения и его выражения.

Защита расовой и этнической ненависти, лексика ненависти, усугубляемая избиениями, физическими нападениями и убийствами иностранцев и других иммигрантов, требует неотложных и скоординированных действий различных органов правительства Украины. Потенциальный вред, как физический, так и психологический, нанесённый в результате этого насилия, усиливает напряжение и сохраняет навеки стереотипы. Это приобрело такую значимость, поскольку даже уполномоченных дипломатов и ни в чём не повинных иностранных студентов не обошло стороной это ужасное и расово мотивированное насилие.

Что касается СМИ, то я встречался с разными журналистами и другими профессионалами, ставшими жертвами насилия разных организованных группировок и прочих теневых структур и людей, связанных якобы с некоторыми государственными органами безопасности. В этом контексте, есть подозрения о существовании связи относительно программ обучения между некой правительственной структурой (министерство) и определенным межрегиональным академическим учреждением.

Более того, мои собеседники подчёркивали, что многие журналисты, особенно из регионов, находятся под сильным давлением и запугиванием со стороны местных властей, в то время как другие часто становятся жертвами домогательств, арестов и фиктивных судебных исков.

Я также отметил, что необоснованные задержки в вынесении приговора в деле насилия против журналистов также имеют место, и многие злоумышленники до сих пор не были привлечены к ответственности.

Тем не менее, мне было приятно увидеть, что власти, организации, СМИ и другие лица, были всегда расположены открыто обсуждать вопросы, касающиеся нарушений права на свободу мнения и его выражения. И всё-таки, всем сторонам, а особенно правительству, следует прикладывать больше совместных усилий по вопросу защиты и распространения гражданских прав всех людей, проживающих в этой стране. Я также считаю, что поляризацию можна уменьшить и обеспечить мирное сосущестование, при условии, что Союз журналистов и другие институциональные органы, на которых возложена вся ответственость по всем вопросам вещания и распространения информации, будут назначаться или избираться прозрачно и демократично. Им должно быть дано право работать без какого-либо политического вмешательства.

Я бы также хотел отметить, что некоторые практикующие журналисты СМИ недостаточно обучены и подготовлены, особенно, в вопросах этики конфиденциальности и уважения прав человека. Самые ощутимые и очевидные результаты этих недостатков - это разрастание непрофессиональных публикаций, финасируемых сомнительными организациями.

Я призываю правительство Украины продолжать осуществлять предложенные реформы в законодательстве, касающиеся всех аспектов права на свободу слова, которая, если будет принята парламентом, позволит вести законодательство в сфере СМИ в соответствии с международными стандартами.

Я готов предоставить конкретные рекомендации и помочь советом правительству Украины, профессионалам в сфере СМИ, журналистам, организациям гражданского общества и отдельным лицам, которые добросовестно защищают и работают в сфере всех прав человека, особенно права на свободу мнения и его выражения.

В завершение, выражаю свою благодарность представительству Организации Объединённых Наций в Украине за оказанную мне помощь и поддержку.

Киев, 18 мая 2007

Русский перевод Елены Донской, Восточно-Европейский Інститут Развития
Russian translation by Olena Donska, East European Development Institute

------------------------------------------

Неофиційний переклад на українську


ПРОМОВА ПАНА АМБЕЇ ЛІГАБО, СПЕЦІАЛЬНОГО ДОПОВІДАЧА ООН З ПИТАНЬ ЗАХИСТУ ТА ПОШИРЕННЯ ПРАВА НА СВОБОДУ ДУМКИ ТА ЇЇ ВИРАЖЕННЯ, ПО ЗАВЕРШЕННЮ ЙОГО ВІЗИТУ ДО УКРАЇНИ


Користуючись нагодою, мені хотілось би висловити свою подяку уряду України за запрошення до цієї країни на посаді Спеціального Доповідача ООН з питань захисту та поширення права на свободу думки та її вираження. Також хотілося б подякувати усім особам, як національного так і міжнародного рівня, організаціям, представникам ЗМІ, журналістам, профспілкам і людям, з якими я зустрічався і всебічно обмінювався думками та інформацією. Висловлюю свою особливу шану тим журналістам, які стали жертвами насильства, за їх мужність, з якими я мав честь зустрітися вчора.

Після розвалу Радянського Союзу в 1991 році, серед самих значних подій для України, з одного боку стала її боротьба за економічний і соціальний розвиток, і серйозні кроки в напрямку зміцнення демократії, з іншого. Попри політичну нестабільність, країна повільно, але неухильно прогресує на шляху до становлення демократичної системи, заснованої на верховенстві права, свободі вираження та порядку у владі. Ще у 2004 році було загальновизнано, що, загалом, ситуація з використанням права на свободу думки та її вираження поліпшилася.

Проте, нинішня політична ситуація в Україні, для якої характерна сильна поляризація думок, дискримінація проживаючих в країні іноземців та мігрантів, використання лексики ненависті, не сприяє створенню сприятливої обстановки для повного використанняя права на свободу думки та її висловлювання.

Така ситуація невизначеності, поруч із безкомпромісною боротьбою політичних партій за владу, викликала незадоволення пересічних громадян, і якщо її не врегулювати належним чином, можна врешті-решт, підірвати демократичні досягнення, що були здобуті, а особливо, ті, що стосуються свободи думки та її висловлювання.

Захист расової і етнічної ненависті, лексика ненависті, що підігрівається побиттями, фізичними нападами і вбивствами іноземців та інших іммігрантів, вимагає невідкладних і скоординованих дій різних урядових органів України. Потенційна шкода, як фізична так і психологічна, завдана в результаті цього насильства, посилює напругу й зберігає навіки стереотипи. Це питання набуло такої важливості, оскільки навіть і уповноважених дипломатів і ні у чому не винних іноземних студентів не обійшло стороною це жахливе і расово мотивоване насильство.

Що ж до ЗМІ, то я зустрічався з різними журналістами та іншими професіоналами, які стали жертвами насильства різних організованих угруповань та тіньових структур і людей, пов’язаних нібито з декотрими державними органами безпеки. У цьому контексті, є підозри щодо існування зв’язку щодо програм навчання між певною урядовою структурою (Міністерство) і встановленою міжрегіональною академічною установою.

Більш того, мої співрозмовники підкреслювали, що чимало журналістів, переважно з регіонів, перебувають під сильним тиском і залякуванням з боку місцевих органів влади, тоді як інші часто потерпають від домагань, арештів і фіктивних судових позовів.

Я також помітив, що мають місце необгрунтовані затримки у винесенні вироку у справі насильства проти журналістів і багато зловмисників ще досі не були притягнуті до відповідальності.

Проте, мені було приємно побачити, що влада, організації, ЗМІ й інші особи, завжди були готові відкрито обговорювати питання, що стосуються порушень на право свободи думки та її вираження. І все-таки, усім сторонам, а особливо уряду, слід прикладати більше спільних зусиль у справі питання захисту та поширення цивільних прав всіх людей, що живуть в цій країні. Я також вважаю, що поляризацію можна зменшити й забезпечити мирне співіснування, але лише за умови, що Спілка журналістів й інші інституціональні органи, на яких покладено усю відповідальгість з усіх питань мовлення та поширення інформації, призначатимуться чи обиратимуться прозоро і демократично.Їм має бути дане право працювати без будь-якого політичного втручання.

Я також помітив певну частину недостатньо навчених практикуючих журналістів ЗМІ, особливо в етичних питаннях конфіденційності і поваги до прав людини..

Найбільш суттєві результати цих недоліків - це розростання непрофесійних публікацій, фінансованих сумнівними організаціями.

Я закликаю український уряд продовжувати здійснювати запропоновані реформи в законодавстві, що стосуються всіх аспектів права на свободу думки та її вираження, і якщо парламент її прийме, то він вестиме законодавство ЗМІ відповідно до міжнародних стандартів.

Я готовий надати конкретні рекомендації і допомогти порадою урядові України, професіоналам у сфері ЗМІ, журналістам, організаціям громадянського суспільства та окремим особам, які сумлінно захищають і поширюють усі права людини, і особливо право на свободу думки та її висловлювання.
На завершення, висловлюю свою подяку представництву Організації Об’єднаних Націй України за надану мені допомогу і підтримку.

Київ, 18 травня 2007
Український переклад Олени Донської, Східно-Європейський Інститут Розвитку
Ukrainian translation by East European Development Institute (translation: Olena Donska)